
Найбільша планета — Юпітер
Юпітер — найбільша планета Сонячної системи. За об’ємом усередині нього могло б поміститися понад тисячу Земель, хоча він складається переважно з газу.
1 000+ Земель за об’ємомТЕО КОСМОС ДЛЯ ЮНИХ ДОСЛІДНИКІВ
Двадцять рекордів про найбільше, найгарячіше, найшвидше й найдивовижніше у космосі.

Юпітер — найбільша планета Сонячної системи. За об’ємом усередині нього могло б поміститися понад тисячу Земель, хоча він складається переважно з газу.
1 000+ Земель за об’ємом
Венера не найближча до Сонця, але її густа атмосфера затримує тепло. Через сильний парниковий ефект поверхня там гарячіша, ніж у розпеченій духовці.
≈ 465 °C
На далекому Нептуні дмуть одні з найшвидших вітрів серед планет. Вони можуть мчати швидше, ніж швидкісний потяг.
2 000+ км/год
На Марсі стоїть вулкан Olympus Mons — найбільший відомий вулкан у Сонячній системі. Його схили такі широкі, що з поверхні Марса важко побачити всю гору одразу.
≈ 22 км
Сонце — наша найближча зоря і головне джерело світла та тепла для Землі. Воно здається більшим за інші зорі лише тому, що ми живемо поруч із ним.
≈ 150 млн км
Проксима Центавра — невелика червона зоря в іншій зоряній системі. Навіть зі швидкістю сучасних космічних апаратів дорога до неї тривала б тисячі років.
4,24 світлового року
Колір зорі підказує її температуру. Блакитні зорі гарячіші за жовті й червоні, хоча для нас синій часто здається «холодним» кольором.
десятки тисяч °C
Зорі-надгіганти можуть бути такими великими, що якби одна з них опинилася на місці Сонця, її зовнішні шари простягнулися б далеко за орбіту Землі. Водночас вони не обов’язково важчі в сотні разів.
сотні сонячних радіусів
У центрах великих галактик можуть ховатися надмасивні чорні діри. Їхня маса дорівнює мільйонам або мільярдам мас нашого Сонця.
мільярди мас Сонця
Горизонт подій — це уявна межа навколо чорної діри. Після її перетину навіть світло не може повернутися назовні.
швидкість світла
Чорні діри можуть крутитися, захоплюючи за собою простір поруч із собою. Астрономи вивчають це обертання за поведінкою гарячого газу навколо них.
майже зі швидкістю світла
Квазар — це дуже яскраве ядро далекої галактики, яке живить надмасивна чорна діра. Газ, що падає до неї, розігрівається і випромінює неймовірно багато світла.
світять як галактики
Наша галактика — величезний зоряний дім для Сонця. У ній так багато зір, що порахувати їх одну за одною неможливо.
сотні млрд зір
Галактика Андромеди — наша найближча велика сусідка. Її можна побачити неозброєним оком у темному небі як ледь помітну світлу плямку.
≈ 2,5 млн світлових років
Галактики бувають дуже різного розміру: від маленьких супутників до справжніх велетнів. Світлу потрібно неймовірно багато часу, щоб пролетіти від одного краю великої галактики до іншого.
сотні тис. світлових років
Дивлячись на найвіддаленіші галактики, телескопи бачать їхнє давнє світло. Це схоже на космічну машину часу, яка показує ранній Всесвіт.
13+ млрд років подорожі світла
Voyager 1 стартував у 1977 році й уже пролетів далеко за межі планет. Він продовжує надсилати слабкі сигнали з міжзоряного простору.
запуск: 1977
У 1969 році Ніл Армстронг і Базз Олдрін стали першими людьми, які ходили поверхнею Місяця. Ця місія показала, що люди можуть досліджувати інші світи.
1969
Parker Solar Probe спеціально створений для польоту крізь зовнішню атмосферу Сонця. Його теплозахист допомагає апарату витримувати екстремальне нагрівання.
найближчий політ до Сонця
Золоте головне дзеркало James Webb складається з 18 шестикутних сегментів. Воно збирає слабке інфрачервоне світло від далеких зір і галактик.
6,5 м