Більшість інформації про далекі об’єкти приходить до нас у вигляді світла. Телескопи реєструють різні діапазони електромагнітного випромінювання, а кожен з них відкриває інші властивості космічних об’єктів.
Спектр дозволяє досліджувати світло за довжинами хвиль. За ним науковці можуть визначати склад, температуру, швидкість руху та інші характеристики речовини.
Видиме світло показує лише частину картини. Інфрачервоні спостереження допомагають бачити крізь пил і досліджувати холодні об’єкти, а рентгенівські й гамма-спостереження виявляють дуже енергійні процеси.
Поєднання вимірювань різних обсерваторій дає повнішу картину, ніж один знімок або один прилад.
Наукове пояснення має спиратися на вимірювання, метод і перевірку. Нові дані можуть уточнювати моделі, тому в науці важливо відрізняти встановлений результат від попередньої інтерпретації.
Першоджерела — сторінки місій, набори даних і наукові публікації — допомагають зрозуміти, що саме було спостережено та які межі має висновок.